балакучість

балакучість
-чості, ж.
Властивість за знач. балакучий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "балакучість" в других словарях:

  • балакучість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • недискретність — Недискретність: неделікатність [48] неприхованість [49] Балакучість [XX] Надіюсь також, що Ви пришлете мені тепер, по так довгій паузі, хоч двадцять своїх поетичних цвітків, хмарок та соловейків, котрі так очарували старого пророка Танячкевича і… …   Толковый украинский словарь

  • ехо — невідм., ж. 1) У давньогрецькій міфології – німфа, покарана Герою за надмірну балакучість тим, що втратила здатність говорити і лише повторювала закінчення чужих слів. 2) Те саме, що луна 1). 3) муз. Художній прийом, що полягає в повторюванні… …   Український тлумачний словник

  • велемовство — а, с. Балакучість, багатослів я …   Український тлумачний словник

  • мута — и, ж., міф. Італьська німфа, яку боги покарали німотою за надмірну балакучість …   Український тлумачний словник

  • ґадатливіст — вости, ж. Пт. Балакучість …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»